§ 13. Геологічна історія Землі

Геохронологічна таблиця

Ви вже знаєте, що гірські породи розрізняють за віком та часом утворення.

Ера	Період, початок (млн років тому)	Геотек тонічний цикл	Гірські породи та райони їхнього найбільшого поширення
			Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски та супіски; торф
			Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам'яні й калійні солі (Передкар-паття); вулканічні породи (Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів)
			Зім'яті у складки пісковики, конгломерати (у Карпатах); піски, глини, бурю вугілля (осадовий чохол Українського щита); піски, пісковики, мергелі, глини (Дніпровсько-Донецька западина, Внутрішнє пасмо Криму)
			У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики на півночі Волино-Подільської плити, Середньоруській височині
			Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відкладення)
			В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відкладення). В інших місцях — занурені під більш молоді гірські породи
			Піщано-глинисті відкладення (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на Дніпровсько-Донецькій западині (кам'яна сіль)
			Найпоширеніші в Донбасі (чергуються шари аргілітів, пісковиків, кам'яного вугілля потужністю 12 км). € також ртутні й поліметалеві руди
			На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; у зануреному стані — у Львівському прогині та Дніпровсько-Донецькій западині (нафта, газ, кам'яна сіль)
			Відшаровуються в долинах річок Придністров'я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики
			Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів Українського щита)
			Український щит: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармур); магматичні (граніти, сієніти, габро, лабрадорит тощо)
			Український щит: метаморфічні (кварцити, кристалічні сланці, гнейси); магматичні (граніти, діорити, пегматити тощо)

Рис. 13.1. Геохронологічна таблиця (вік і поширення гірських порід)

Відносний відлік геологічного часу здійснюється за історією розвитку життя на Землі, сліди якого (залишки й відбитки організмів) можна знайти в осадових гірських породах. Найбільші відрізки геологічного часу — ери, які, у свою чергу, поділяють на періоди. Геологічна наука, яка вивчає вік і послідовність формування гірських порід, поділ геологічної історії Землі на ери, періоди тощо, називається геохронологією. Цей поділ відображений у геохронологічній таблиці, яка наведена на рис. 13.1 (с. 51).

Геологічна карта

Вік гірських порід, що залягають під наймолодшими відкладами антропогенового періоду, показують на геологічних картах різними кольорами.

Розгляньте легенду геологічної карти України (рис. 13.2). Ознайомтеся із прикладами гірських порід різного віку та районами їхнього

найбільшого поширення.

Історія формування тектонічних структур

Поширення тектонічних структур, гірських порід, великих форм рельєфу є наслідком тривалої і складної історії формування земної кори. Вчені виявили, що зміни земної кори та рельєфу відбуваються циклічно (повторюються через певний час).

У межах Середземноморського рухливого поясу упродовж геологічної історії, чергувалися періоди:

1) розширення й опускання земної кори, утворення океанів і морів;

2) відносного тектонічного спокою, руйнування гір і утворення рівнин;

3) інтенсивного стискання земної кори й підняття гірських систем. У наступний тектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які пізніше зминалися в складки

Тому у фундаменті тектонічних структур Середземноморського рухливого поясу — Скіфської плити, Гірського Криму, Карпат — спостерігається кілька «поверхів» гірських порід, утворених у різні тектонічні цикли. Наприклад, на місці Карпат 3—4 рази виникали гори, які руйнувалися, і на їх місці з’являлося море.

У межах Східноєвропейської платформи ці зміни відбувалися менш інтенсивно (чергувалися періоди опускання її окраїн, у межах яких накопичувався осадовий чохол, та підняття з утворенням суходолу, руйнування й перенесення гірських порід у западини).

Історія формування земної кори (тектонічних структур) у межах України подається в додатку 2 (с. 197).

4 Зміна природних умов протягом антропогенового періоду

Природні умови змінювалися не тільки внаслідок рухів земної кори, але й змін клімату'. Геологічний період кайнозойської ери — антропоген, який розпочався близько 1 млн років тому, отримав свою назву від давньогрецького слова «антропос» — людина (саме в цей час з’явилася людина як біологічний вид).

Основні зміни природи в антропогеновому періоді, які вплинули на формування гірських порід та рельєфу на території України:

1)    продовжувалися тектонічні рухи з переважанням підняття;

2)    відбувалися ритмічні зміни клімату, які зумовили чергування холодних льодовикових і теплих міжльодовикових епох;

3)    коливання рівня Світового океану та зміни берегової лінії морів, формування сучасних річкових долин.

Найсуттєвіший вплив на формування верхнього шару гірських порід і невеликих форм рельєфу мали льодовики, що наступали зі Скандинавського півострова. Найбільший вплив мало дніпровське зледеніння (290—240 тис. років тому). Його наслідки значною мірою впливають на сучасну природу України, особливо Полісся.

Виділяють два етапи дніпровського зледеніння: наступ льодовика і танення льодовика.

На етапі наступу льодовика під тиском значної маси льоду утворювалися долини льодовикового виорювання (льодовик діяв як величезний плуг). Під час короткочасних зупинок у русі льодовик утворював вали та куполи напірних морен. Наступаючи, льодовик діяв як величезний бульдозер.

Видатним дослідником геологічної будови Українського Полісся й антропогенового періоду був Павло Тутковський. Він розвинув учення про материкове зледеніння в антропогені та зв’язок стадій зледеніння з утворенням лесів і лесоподібних суглинків. Він пояснював їхнє походження так: «Із прильодовикових районів сильні вітри переносили пил, який відкладався та накопичувався на земній поверхні. При ущільненні із цих відкладень утворювалися леси, а при їхній переробці площинним водним стоком на пологих схилах — лесоподібні суглинки».

На етапі танення льодовика утворювалися потужні потоки талих вод та озера. У зниження земної поверхні талі льодовикові води переносили й накопичували товщі піщаних і піщано-глинистих відкладень (найбільше — у межах Поліської низовини).

Остання льодовикова епоха закінчилася близько 12 тис. років тому (а разом із нею — палеоліт — давній кам’яний вік у матеріальній історії людства).

5 Вплив геологічної будови й тектоніки на діяльність людини

За допомогою мережі Інтернет і довідкової літератури дослідіть вплив особливостей поширення великих форм рельєфу, тектонічних структур, геологічної будови на життя й діяльність населення в різних частинах України і дайте відповіді на запитання.

1)    Більша частина території України розташована в межах платформ. Які великі форми рельєфу характерні для них? Чи сприятливе переважання цих форм рельєфу для розвитку сільського господарства, будівництва шляхів? Чи є райони, де ці види господарської діяльності ускладнені?

2)    У межах території України розташовані різні тектонічні структури. Унаслідок їхнього розвитку сформувалися різні геологічні відклади, що використовують як корисні копалини. Складіть таблицю, зазначивши основні тектонічні структури нашої країни та корисні копалини, які там переважають.

3)    Приблизно 70% площі України вкривають леси й лесоподібні суглинки, які мають велику пористість, вміст поживних речовин. Як це впливає на родючість ґрунтів і рослинність?

4)    Доберіть приклади впливу особливостей геологічної будови різних частин України на життя й діяльність їхнього населення.

1. Що відображає геохронологічна таблиця? 2. Де в Україні на земну поверхню виходять найдавніші гірські породи? Коли вони утворилися? 3. Що таке тектонічні цикли? 4. Які тектонічні структури й форми рельєфу утворювалися на початку, а які наприкінці кожного тектонічного циклу? 5. Охарактеризуйте основні зміни природних умов упродовж антропогенового періоду.

6. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів? 7. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? 8. Як наслідки дніпровського зледеніння вплинули на сучасну природу України? Чи впливають антропогенові відкладення на поширення різних ґрунтів? Як саме?

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Булава